Сценарій аніме, яке я хотів би зняти

Приблизно 52 серії
“
Це історія про журналіста, який знімає документальний фільм. Проводячи певне розслідування, він з’ясовує, що за низкою подій стоїть якась таємна організація (так, так, знаю, знаю…) Спочатку він думає, що це КГБ, але так стається, що йому відкривається значно більш широка істина (м’яко кажучи). КГБ — тільки частина великої всесвітньої таємної організації, яка складається зі спецслужб різних країн і яка маніпулює урядами і країнами.

Більш того, випадково, йому стає відомо, що ця організація створена і керована інопланетянами (так, так, знаю, знаю…). Інопланетяни ці — канібали, вони поїдають людей, а на Землі вони їх розводять, як на фермі. Власне, в їхньому поїданні людей нема нічого релігійно-піднесеного, це не дає їм чогось особливого, просто люди — найсмачніший для них делікатес, от і все. І є одна особливість — людина смачна тільки коли помре власною смертю, тобто не насильницьки чи у нещасному випадку. Якщо людина помирає насильницьки, це для них наче недостиглий плід, і дуже несмачно, перевід продукту. Тому вони дуже зацікавлені в тому, щоб боротися з насиллям серед людей!

Вони не всесильні, просто володіють деякими просунутими технологіями впливу. Оскільки їм важливо, щоб люди помирали своєю смертю, вони борються із проявами насильства, війнами і т.д. У них самих є дві партії: одна проповідує всесвітнє добро — підтримує демократію, соціальні пільги, все, щоб люди не воювали і не влаштовували кривавих революцій. Інша партія інопланетян сповідує бідність — влаштовує несприятливі кліматичні зміни, неврожаї, підтримує африканські режими: все, щоб люди якнайшвидше вмирали (але своєю смертю, від голоду, наприклад). власне, у них є і «третя сила» — партія, яка бореться за толерантне відношення до людей (щось типу наших зелених), але всі приписують їх до першої партії ;-).

Взагалі, спочатку інопланетяни їли самих себе (своїх, що помирали). Та існувало дві проблеми: перше) життя їхнє триває вдвічі довше за людське, і приходилось довгенько чекати, поки хтось помре, і друге) існувала постійна боротьба за тіла померлих (в результаті якої з’являлось все більше померлих, але неїстівних ;-)). Тому в результаті еволюції, інопланетяни розробили таку схему: трохи поступившись смаковими якостями, вони генетично схрестили себе з мавпами (на Землі) і вивели расу, яка з одного боку була для них смачна (як певною мірою родичі), а з іншого — була іншою расою, довжина життя якою була вдвічі меншою, якою можна легко маніпулювати і т.д, а головне, щодо якої формально не діють різні їхні заборонювальні закони. Так виникли люди (з чого можемо зробити висновки, що зовнішньо інопланетяни нічим від нас не відрізняються).

Дізнавшись про все це, журналіст поступово робить певні висновки: можна легко впливати на інопланетян — оскільки вони дуже бережуть кожну людську особину, то, піддавши смертельному ризику своє життя (або зімітувавши це), можна маніпулювати їхньою поведінкою; зокрема, так можна зробити стрімку кар’єру, думає він. Однак, подібна імітація має бути дуже переконливою. Журналіст (дуже схожий на Гонгадзе ;-)) переборщує з ризиком і вмирає по-справжньому (але не своєю смертю)…
”

п.с.: взагалі, у фільмі має бути багато українських реалій, вулиці Києва, наші політики, все повинно бути у псевдодокументальному стилі.